Як компанія Пространство змінила мінуси на плюси
все про друкарню Фесенко на Рішельєвській, 47
Гадаємо, ви чули про ситуацію з друкарнею Фесенко (типография Фесенко) на Рішельєвській,47
У 2021 році компанія Пространство почала реконструювати центр міста і роботу над будівництвом нової будівлі, зберігаючи стиль старого фонду.
Це викликало багато обурення серед мешканців Одеси. Компанія розуміла, що це певна памятка архітектури, яка несла історичну цінність.
Але все ж вважала, що в цьому рішенні є неаби-які плюси, які перекривають мінуси.
1. Безпечна архітектура
Хоч друкарня і вважалася історичною пам'яткою, на превеликий жаль - вона була покинута, заброшена, перебувала у жахливому стані. Ніхто не займався нею вже тривалий час. Ні для кого не таємниця, що реставрувати будинки треба вчасно, особливо - старий фонд. Тож що краще: дивитись на порожню будівлю, частина якої може впасти на голову перехожим чи.. надати цьому місцю нове [безпечне] життя із ЗБЕРІГАННЯМ архітектурного фасаду — як памʼятку нашого місця.
2. Заповнюємо та наповнюємо порожнє
Другий пункт плавно витікає з першого — на Рішельєвській, 47 вже давно нічого не відбувалося. Життя там зупинилось ще 20 років тому. Квартири - закинуті, приміщення для комерції — забиті дерев'яними дошками..
Хіба центр міста заслуговує на те, щоб сумно залишати простір без уваги?
Ось і компанія Пространство так подумала.. спланувала проєкт, в якому буде місце і для нових бізнесів, і для нових жилих приміщень. 3 новими функціями та укладами.
3. Будуємо нове, сучасне, Українське
Трохи про історію: будівля збудована в російсько-візантійському стилі з рисами «наришкінського бароко» XVII століття. Реконструкцією будівлі під друкарню керував російський архітектор Лев Прокопович, а надбудовою третього поверху 1899 року – Олександр Бернардацці.
Історію не перепишеш, але якщо є можливість відмовитися від старого російського і зробити сучасне — українське — чому ні?
У 2021 році компанія Пространство почала реконструювати центр міста і роботу над будівництвом нової будівлі, зберігаючи стиль старого фонду.
Це викликало багато обурення серед мешканців Одеси. Компанія розуміла, що це певна памятка архітектури, яка несла історичну цінність.
Але все ж вважала, що в цьому рішенні є неаби-які плюси, які перекривають мінуси.
1. Безпечна архітектура
Хоч друкарня і вважалася історичною пам'яткою, на превеликий жаль - вона була покинута, заброшена, перебувала у жахливому стані. Ніхто не займався нею вже тривалий час. Ні для кого не таємниця, що реставрувати будинки треба вчасно, особливо - старий фонд. Тож що краще: дивитись на порожню будівлю, частина якої може впасти на голову перехожим чи.. надати цьому місцю нове [безпечне] життя із ЗБЕРІГАННЯМ архітектурного фасаду — як памʼятку нашого місця.
2. Заповнюємо та наповнюємо порожнє
Другий пункт плавно витікає з першого — на Рішельєвській, 47 вже давно нічого не відбувалося. Життя там зупинилось ще 20 років тому. Квартири - закинуті, приміщення для комерції — забиті дерев'яними дошками..
Хіба центр міста заслуговує на те, щоб сумно залишати простір без уваги?
Ось і компанія Пространство так подумала.. спланувала проєкт, в якому буде місце і для нових бізнесів, і для нових жилих приміщень. 3 новими функціями та укладами.
3. Будуємо нове, сучасне, Українське
Трохи про історію: будівля збудована в російсько-візантійському стилі з рисами «наришкінського бароко» XVII століття. Реконструкцією будівлі під друкарню керував російський архітектор Лев Прокопович, а надбудовою третього поверху 1899 року – Олександр Бернардацці.
Історію не перепишеш, але якщо є можливість відмовитися від старого російського і зробити сучасне — українське — чому ні?